Головна | Реєстрація | Вхід | RSSЧетвер, 21.09.2017, 09:42

Сайт школи села Рингач

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 92
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Психолог радить

 
ТЕХНОЛОГІЯ ПТРС

Профілактична та корекційна робота спрямована на зняття стресів, посттравматичних стресових розладів у всіх учасників навчально-виховного процесу; психологічна допомога та соціально-правовий захист дітей, що потрапили в складні життєві обставини, постраждали від складних суспільно-політичних умов; переселенцям, біженцям, членам їх сімей; родинам учасників та загиблих у ході АТО.

Технологія соціально-психологічної допомоги в ситуаціях ПТСР

(посттравматичних стресових розладах)

  1. Діагностичний етап.

Психологічний супровід роботи з дітьми, педагогами та батьками за даною проблематикою передбачає в першу чергу проведення діагностичних методик з метою визначення психологічного стану людини в конкретний момент, виявлення особистісних ресурсів для протистояння стресовим факторам. Зокрема, рекомендується використовувати: шкалу реактивної та особистісної тривожності (Спілберга – Ханіна), тест нервово-психічної адаптації; проективну методику «Людина під дощем», яка орієнтована на діагностику сили Его людини, її здатності долати несприятливі ситуації, протистояти їм, особистісних резервів і особливостей захисних механізмів. Дані методики розміщені на сайті ІППО ЧО, сторінка НМЦ ППСР, розділ «Психодіагностичний та корекційний інструментарій».

Окрім результатів діагностичних методик варто звернути увагу на прояв загальних ознак стресу чи посттравматичного стресового розладу  у дітей, які визначаються методом спостереження, шляхом спілкування з батьками та педагогами:

  • Загострені емоції: агресивні реакції, тривожні прояви;
  • Посилення страхів, поява випадкових страхів, яких раніше не було;
  • Регрес – повернення на ранні форми прояву поведінки (поява потреби у допомозі батьків для виконання чогось, якої не потрібно було раніше);
  • Відмова від їжі, порушення сну;
  • Підвищена активність або навпаки замкненість, пасивність (у залежності від типу НС);
  • Послаблення імунітету, загострення хронічних хвороб;
  • Постійний пошук самовираження через конфлікти з однолітками, незадоволення.

Нижче представлені поширені ознаки стресу в різних вікових групах:

 

Ознаки стресу у дітей та підлітків

Діти ясельного та дошкільного віку

Діти молодшого шкільного віку

Діти 10-12 років і підлітки

Злість

Недовірливість

Злість

Тривога

Скарги щодо головних болів і болів у животі

Втрата ілюзій

Проблеми з харчуванням і сном, включаючи нічні кошмари

Почуття, що тебе не люблять

Недовіра до всього світу

Страх самотності

Відсутність апетиту

Низька самооцінка

Дратівливість

Проблеми зі сном

Головні болі та болі в шлунку

Повернення до дитячої поведінки

Потреба часто ходити в туалет

Бунтарська поведінка

Тремтіння від страху

Байдуже ставлення до школи та до дружби

 

Неконтрольований плач

Переживання  відносно майбутнього

 

Аутизм

Аутизм

 

 

  1. Консультативний та корекційний етап
  2. У консультативній роботі ефективним є спрямування людини на використання власного внутрішнього ресурсу для подолання стресу через застосуваннямоделі BASIC-PH – багатовимірної моделі подолання стресу та внутрішньої стабільності, розробленої професором Мулі Лаадом – директором Ізраїльського Центру попередження стресу. Основи моделі BASIC-PH – «Міст над прірвою»

    У кризовій ситуації «Я» і «Світ» розриваються, їх потрібно з’єднати. Це можливо зробити через міст  BASIC-PH. У кожної людини є своя «мова» (досвід) подолання кризи. У кожної людини є шість каналів подолання стресу, але тільки два з них є домінуючими. В запропонованій моделі враховуються всі шість частин, з яких складається характерний для кожної людини стиль подолання:

    1. Belief (віра): філософія життя, вірування та моральні цінності.

    2. Affect (афект): почуття, емоції.

    3. Social (суспільство): суспільний фактор – функція, приналежність, родина, друзі.

    4. Imagination (уява): творчість, гра уяви, інтуїція.

    5. Cognition (свідомість): знання, логіка, реальність, думки.

    6. Physiology (фізіологія): фізична, чуттєва модальність та діяльність.

    Віра. Цей спосіб подолання кризи базується на вмінні вірити: це може бути віра в Бога, влюдей, в чудо чи в самого себе. Система переконань, цінностей та смислів, надія,самооцінка, релігія, містицизм. Важлива будь-яка віра в щось. Коли нам зовсім важко, миможемо протягнути руки до неба і молити про допомогу.

    Приклад: «у нашій родині ніколи не здаються», чи «Бог нас ніколи не покине».

    Почуття. Серце – це скринька наших почуттів любові та ненависті, мужності табоягузливості, радості й печалі, ревнощів і симпатії. Цей спосіб подолання кризивимагає від нас, перш за все, виявити різні почуття та назвати їх своїми власними іменами.Потім вже буде спроба висловити розпізнані почуття найбільш прийнятними для кожноїлюдини способами, такими як: словесно – усно в особистій розмові, чи письмово врозповіді чи в листі; без слів – в танці, малюнку, в музиці, в драмі. Йдеться про прямий чиопосередкований вираз почуттів: можливість записувати в щоденник свої почуття чималювати свої почуття.

    Суспільство. Даному способу подолання кризи притаманне прагнення до спілкування. Миможемо звертатися за підтримкою до сім'ї, до близьких чи до психологів. Ми можемо самідопомагати іншим постраждалим, занурюватися в суспільну роботу чи займати керівніпосади. Тобто, важлива соціальна включеність: прагнення бути серед людей, почувати себечастиною системи, організації і т.п. Знайти в інших людях підтвердження, що ти живий, чимось корисний, на щось впливаєш.

    Гра уяви. Цей спосіб подолання кризи апелює до наших творчих здібностей. Завдяки уявіми можемо мріяти, розвивати інтуїцію та пластичність, мінятися, шукати рішення у світі грита фантазії, уявляти собі змінене майбутнє та минуле. Сюди ж відноситься почуття гумору,імпровізація, відволікання уваги, використання мистецтв і ремесел (рукоділля, гончарство тощо).

  3.  

    Розум. Спосіб подолання кризи через звернення до наших ментальних здібностей, до нашоговміння логічно та критично мислити, оцінювати ситуацію, пізнавати та осягати нові ідеї,планувати, навчатися, збирати інформацію, аналізувати проблеми та вирішувати їх. Сюди жналежить порядок переваг, пріоритети, альтернатива та розмова з самим собою.

    Діяльність. Спосіб подолання кризи через звернення до фізичної діяльності нашого тіла. Цей спосіб пов'язаний із такими здібностями нашого фізичного тіла, як здатність себе відчувати завдяки слуху, зору, нюху, дотику, смаку, відчуттям тепла та холоду, болі та задоволення, орієнтації на місцевості, внутрішньої напруги чи розслаблення. Цей спосіб включає в себе фізичні заняття різного виду (спорт та релаксація): зарядка чи виконання фізкультурних комплексів, ходьбу, фізичні зусилля чи роботу, прогулянку на природі, походи в гори і т.д.

    Застосування моделі ВАSІС-РН

    Мета застосування: в кризовій ситуації бажано надати людині допомогу, використовуючи її мову (досвід) подолання кризи, тобто допомогти людині згадати доступні для неї можливості подолання стресу та навчити людину самостійно використовувати здобуті знання та власний досвід.

    Як навчитися слухати та чути «мову» ВАSІС-РН

    Віра. Співрозмовник говорить про свої переконання: висловлює оптимізм, шукає сенс, намагається встановити закони, згадує про систему цінностей (віра в Бога, молитви).

    Афект. В розповіді з'являються емоційні висловлювання; прохання про емоційну підтримку; слова, які означають почуття: «люблю», «горюю», «хвилююся», «мене бояться», «мене він злить». Невербальні прояви: вираз обличчя (виражена міміка), тон голосу (крик, шепіт), сльози або сміх.

    Суспільство. Згадуються значимі родичі, друзі, люди, які займають ті чи інші посади. Говориться про відповідальність за інших, яку людина взяла на себе, про приналежність до тієї чи іншої групи (його дитина, ніхто не прийшов, міліція, вороги).

    Уява. Людина звертається до уявного, мріє та розповідає про приємні думки, про «сни наяву»; використовує метафори, казкові образи; застосовує вирази «ніби», «як» («як грім серед білого дня», «ніби на іншій планеті», «ніби в кіно чи по телевізору»).

    Розум. Людина розмірковує логічно, в її розповіді присутні всі деталі події, факти дуже точні, згадує точні дати, дає пояснення причини і наслідку. Для людини важлива інформація, способи вирішення проблеми, внутрішній діалог («я живу на такій вулиці», «там було дерево», «вона живе в такому місті»).

    Фізичний аспект (тіло). Людина описує дії, фізичну активність, ігри,  розмір («великий», «малий), фізичні аспекти («сильний», «слабкий»), тілесні відчуття («втомився», «болить», «тяжко», «дуже холодно», «він сильний», «він побіг», «спав», «багато їм», «приймаю ліки»).

    Використання моделі: важливо визначити канали та зрозуміти, що допомагало людині раніше справлятися з кризовими ситуаціями. Для цього треба дослухатися до того, як людина розповідає свою історію. Коли домінуючі канали визначені, треба до них долучитися, а потім підключити решту каналів. Важливо, щоб людина використовувала усі шість каналів – це розширить її здатність справлятися зі стресом. Людину треба переключити з її основного каналу та підключити інші, показати можливості або навчити. Ви можете розказати про модель ВАSІС-РН і запропонувати застосовувати її та допомагати іншим. Основний аспект даної моделі – поставити людину в активну позицію.
    Також ви можете запропонувати людині звернутися до власного досвіду: згадати ситуацію переживання травматичної події, втрати та подумати, що їй тоді допомогло впоратися з ситуацією та як вона опановувала себе.

  4.  

     

     

    Комплекс методик діагностики стресу

    Шкала реактивної та особистісної тривожності

    (Спілбергер – Ханін)

    Підвищена тривога є основним механізмом не адаптивної поведінки, однак, певний рівень тривожності – природна й обов'язкова особливість продуктивної активності людини. Кожний має свій рівень тривоги і тривожності. Самоконтроль і самооцінка цього стану є істотним компонентом адаптивної саморегуляції, тому що підвищений рівень тривожності є провідним «облігатним механізмом» дезадаптивних розладів.

    Особистісна тривожність – це стійка індивідуальна особливість людини, що характеризує її тенденцію сприймати певний діапазон ситуацій як загрозливих, небезпечних для самооцінки і самоповаги.

    Реактивна тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію.

    Високотривожні особистості схильні сприймати загрозу самооцінці і життєдіяльності і реагувати вираженим станом тривоги. Якщо результати тесту виявляють високий рівень особистісної тривожності, то це дає підставу прогнозувати виникнення станів тривожного ряду в різноманітних ситуаціях, пов’язаних з оцінкою компетенції і престижу.

    Шкала ситуативної тривожності (СТ)

    Інструкція. Прочитайте уважно кожне з наведених тверджень і закресліть цифру у відповідній графі праворуч залежно від того, як Ви почуваєтеся на даний момент. Над запитаннями довго не задумуйтеся, оскільки правильних і неправильних відповідей немає.

  5.  

     

    Тест нервово-психічної адаптації

Інструкція. Необхідно вибрати найбільш підходящу відповідь із запропонованих:

Є і завжди було — 4 бали;

Є вже тривалий час — 3 бали;

З'явилося останнім часом — 2 бали;

Було в минулому, але зараз уже немає — 1 бал;

Немає і не було — 0 балів.

1.                Безсоння.

2.                Відчуття, що оточення осудливо до вас ставиться.

3.                Головний біль.

4.                Зміна настрою без явних причин.

5.                Страх темряви.

6.                Почуття, що Ви гірші за інших людей.

7.                Схильність до сліз.

8.                Відчуття «комка» у горлі.

9.                Страх висоти.

10.           Швидка стомлюваність, почуття втоми.

11.           Невпевненість у собі й у власних силах.

12.           Сильне почуття провини.

13.           Побоювання з приводу важкого захворювання (не підтвердже­ного під час обстеження).

14.           Страх знаходитися самому в приміщенні чи на вулиці.

15.           Побоювання почервоніти «на людях».

16.           Труднощі в спілкуванні з людьми.

17. Необґрунтований страх за себе, інших людей, боязнь яких-небудь ситуацій.

18. Тремтіння рук, ніг.

19. Неможливість стримувати прояви своїх почуттів.

20. Знижений чи пригнічений настрій.

21. Сильне серцебиття.

22. Безпричинна тривога, «передчуття», відчуття, що може відбутися щось неприємне.

23. Байдужність до усього.

24. Дратівливість, запальність.

25. Підвищена пітливість.

26. Почуття слабкості.

 Обробка та інтерпретація результатів.

Слід скласти результати відповідей.

Мах – 104 балів – стан нервово-психічної дезадаптації.

Міn  – 0 балів – стан нервово-психічної адаптованості.

 

ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА - "ЛЮДИНА ПІД ДОЩЕМ"


Малюнок значною мірою несе на собі відбиток особистості дитини, її настрою, стану, почуттів, переживань, стосунків тощо. 
Малопоширеною, але цікавою і інформативною є методика «Людина під дощем». Вона орієнтована на діагностику сили «его» дитини, її здатності долати несприятливі ситуації, протистояти їм. Вона дозволяє також здійснити діагностику особистісних резервів і особливостей захисних механізмів.

Матеріали 
Аркуш паперу формату А4, олівці (простий або кольорові), ручка. 
Інструкція 
На чистому аркуші паперу формату А4, який вертикально орієнтований, намалюйте людину, а потім, на іншому такому ж аркуші — людину під дощем. 
Інтерпретація 
Зіставлення двох малюнків дозволяє визначити, як дитина реагує на стресові, несприятливі ситуації, в які вона потрапляє. 
Коли малюнок готовий, важливо сприйняти його цілком. Необхідно «увійти» в малюнок і відчути, в якому настрої перебуває персонаж (радісному, тріумфуючому, пригніченому тощо), чи почувається він безпорадним або, навпаки, відчуває в собі внутрішні ресурси для боротьби з труднощами, а можливо, спокійно й адекватно сприймає, труднощі, вважаючи їх звичним життєвим явищем. Таким чином, важливо відстежити глобальне враження від малюнка. Це інтуїтивний процес. 
Тільки після цього можна перейти до аналізу всіх специфічних деталей з погляду логіки, спираючись при цьому на основні положення керівництва з інтерпретації. 
Зміна експозиції 
У малюнку «Людина під дощем» у порівнянні з малюнком «Людина», як правило, виявляються істотні відмінності. Важливо подивитися, як змінилася експозиція. Так, наприклад, якщо зображена людина віддаляється, це може бути пов'язано з наявністю тенденції до уникнення важких життєвих ситуацій, неприємностей (особливо якщо фігура людини зображується такою, ніби її спостерігають з висоти пташиного польоту). 
Положення фігури в профіль або спиною указує на прагнення утекти від світу. Якщо людина під дощем розміщена у верхній частині аркуша, можна передбачити схильність дитини до втрати опори під ногами, фантазування, нічим не виправданого оптимізму. 
Зображення, розміщене внизу аркуша, може свідчити про наявність депресивних тенденцій, відчуття незахищеності. 
Зображення, зміщене вліво, можливо, пов'язане з наявністю імпульсивної поведінки, орієнтацією на минуле, у ряді випадків із залежністю від матері. Зображення, зміщене управо, указує на наявність орієнтації на оточення і, можливо, залежність від батька. 
Трансформація фігури 
Збільшення розміру фігури іноді зустрічається у підлітків, яких мобілізують неприємності, роблять сильнішими і впевненішими. Зменшення фігури має місце тоді, коли досліджуваний потребує захисту і заступництва, прагне перенести відповідальність за власне життя на інших. Діти, які малюють маленькі фігурки, зазвичай соромляться проявляти свої почуття і мають тенденцію до стриманості і деякої загальмованості у взаємодії з людьми. Вони схильні до депресивних станів у результаті стресу. 
Зміна віку вказує на самопочуття дитини в ситуації життєвих негараздів. 
Якщо в малюнку «Людини під дощем» в зображенні фігури пропускаються які-небудь частини тіла (ноги, руки, вуха, очі), то це указує на специфіку захисних механізмів і особливості проявів «его»-реакцій. 
Функція одягу — «формування захисту від стихії». Велика кількість одягу указує на потребу в додатковому захисті. Відсутність одягу пов'язана з ігноруванням певних стереотипів поведінки, імпульсом реагування. 
Атрибути дощу 
Дощ — перешкода, небажана дія, що спонукає людину закритися, сховатися. Характер його зображення пов'язаний з тим, як дитиною сприймається важка ситуація: рідкісні краплі — як тимчасова, переборна; важкі, замальовані краплі або лінії — важка, постійна. Необхідно визначити, звідки дощ «приходить» (справа або зліва від людини) і яка частина фігури піддається його дії більшою мірою. Інтерпретація проводиться відповідно до значень правої та лівої сторони аркуша або фігури людини. 
Калюжі, бруд символічно відображають наслідки тривожної ситуації, ті переживання, які залишаються після «дощу». Слід звернути увагу на манеру зображення калюж (форму, глибину, бризки). Важливо відзначити, як розташовані калюжі щодо фігури людини (чи знаходяться вони перед або за фігурою, оточують людину з усіх боків, або вона сама стоїть у калюжі). 
Додаткові деталі 
Всі додаткові деталі (будинки, дерева, лавки, машини) або предмети, які людина гримас в руках (сумочка, квіти, книги), розглядаються як віддзеркалення потреби в додатковій зовнішній опорі, в підтримці, у прагненні відійти від розв'язання проблем шляхом переключення і заміщаючої діяльності. 
Повніша розшифровка деталей ґрунтується на символічному значенні представлених образів. 
Наприклад, блискавка може символізувати початок нового циклу в розвитку і драматичні зміни в житті людини. Веселка, що нерідко виникає після грози, передвіщає появу сонця, символізує мрію про нездійсненне прагнення до досконалості. 
Парасолька є символічним зображенням психічного захисту від неприємних зовнішніх дій. З погляду трактування образів парасолька може розглядатися як відображення зв'язку з матір'ю і батьком, які символічно представлені в образі парасольки: купол — материнське начало, а ручка — батьківське. Парасолька може захищати або не захищати від негоди, обмежувати поле зору персонажа, а може й бути відсутньою. 
Спотворення і пропуск деталей 
Відсутність істотних деталей може указувати на зону конфлікту й бути наслідком витіснення захисним механізмом психіки. Так, наприклад, відсутність парасольки в малюнку може свідчити про заперечення підтримки з боку батьків у важкій ситуації. 
Колір у малюнках 
Малюнки можна виконувати простим олівцем, проте краще використовувати кольорові олівці. Слід пам'ятати, що точна інтерпретація колірного рішення не може бути зроблена, якщо у досліджуваного немає всього набору кольорових олівців.

 

 

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ З ДІТЬМИ З РОДИН ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Дроздик Оксана Михайлівна

Практичний психолог

 

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ З ДІТЬМИ З РОДИН ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

 

Мета тренінгового заняття — формування психологічної стійкості дітей, спроможності до пристосування в складному світі.

Завдання:

•   формування позитивного мислення, віри в себе та свої сили;

•   формування гнучкості соціального поводження (вміння пристосуватися до нових надскладних умов з мінімальним негативним впливом на психіку);

•    профілактика та подолання тривоги, психоемо­ційного напруження.

Час: 2,5 год.

Учасники: діти, що потрапили у складні життє­ві обставини (діти-переселенці).

Вік: молодший та старший підлітковий вік.

Очікувані результати: підвищення віри в себе, зняття психоемоційного напруження, зниження рівня тривоги, вміння використовувати прийоми подолання стресу та вміння пристосуватися до нових умов життя.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Психолог. Сьогодні на занятті ми з вами поділимося одне з одним досвідом та набудемо нового, а також навчимося долати труднощі, мислити позитивно, знайдемо нових друзів та просто проведемо цікаво час.

          Вправа «Коло імені»

Для виконання цієї вправи психолог має знати імена учасників.

Усі учасники стають у коло, психолог по черзі запрошує в центр кола, наприклад, дітей з іменем Олена. Всі інші учасники починають аплодувати цим дітям. Так триває доти, поки всі учні не побувають у центрі кола.

    Вправа «Шляхи»

Психолог пропонує дітям сісти навколо ватмана та намалювати фломастерами шляхи одне до одного (хто до кого захоче).

Після того як діти закінчать малювати шляхи, психолог пропонує кожному біля сво­го шляху коротко написати свої очікування від заняття.

    Прийняття правил роботи в групі

II. ОСНОВНИЙ ЕТАП

    Вправа «Історія з життя»

Психолог пропонує школярам сісти в коло.

Інструкція: Зараз ви будете розповідати одне одному історії з життя. Це можуть бути ве­селі історії або сумні. Кожний, хто забажає роз­повісти історію з свого життя, може це зробити, а хто не бажає — може просто уважно слухати. Погляньте на цей «камінь» — це «камінь роз­повідей». Лише той, хто його тримає в руках, має право говорити. Всі інші тихо слухають. Щоб якомога більше дітей мали змогу розпові­сти про себе, кожен повинен постаратися роз­повісти свою історію за п’ять хвилин. Я буду стежити за часом.

Діти по черзі, тримаючи «камінь розпові­дей», розповідають історії з життя.

Обговорення

♦   Чи було у вас відчуття, що вас всі уважно

слухали?

♦   Що ви відчували під час розповіді?

♦   Чи пролунала розповідь, схожа на вашу?

♦   Чи розумієте ви тепер когось з учасників

краще?

    Вправа «Намалюй свій страх»

Перед початком вправи психолог пояснює учасникам завдання: їм потрібно намалюва­ти те, чого вони бояться найбільше, те, що їх турбує зараз. Для цього необхідно дати кож­ному учаснику великий аркуш паперу, олівці, фарби. Після малювання психолог пропонує учням ще раз поглянути на свої малюнки, а потім порвати, розрізати чи зім’яти їх та ви­кинути в смітник. При цьому психолог пояс­нює дітям, що більше цього страху в їхньому житті не буде, вони навчилися долати його.

     Вправа «Чарівна паличка»

По черзі кожному учаснику психолог дає «ча­рівну паличку». Той, до кого потрапляє «чарівна паличка», говорить про свої мрії, побажання.

     Вправа «Міцне дерево»

Психолог. Щоб протистояти неприєм­ностям у житті, необхідно бути сильним. На­справді не кожен може похвалитися, що він сильний, але це можна уявити й відчути тілом.

Спочатку необхідно похитатися з носків на п’ятки, відчути напруження м’язів ніг. Потім слід постояти, напруживши м’язи живота, ніг, грудей.

Постарайтеся відчути себе міцним дере­вом, коріння якого глибоко занурено в землю. Це дерево здатне витримати будь-яку негоду.

    Вправа «Глибоке дихання»

Психолог. Дихання заспокоює нервову систему, допомагає «вирівняти» емоції. Коли ми глибоко дихаємо, то позбуваємося думок, які нас турбують, відчуваємо, що можемо контролювати свої думки, а не підкорятися їм.

Глибоко вдихніть носом, порахуйте до 8, потім повільно випускайте повітря через рот (губи напівстулені), при цьому рахуйте до 16 або більше, скільки зможете. Відчуйте, як зникає напруження.

    Вправа «Рубання дров»

Кожному учасникові пропонується уявити в руці сокиру та п’ять дерев’яних колод.

Рубати треба за командою тренера, при­мовляючи при цьому: «Х-ха!»

Такий прийом допомагає поліпшити на­стрій і звільнитися від негативної енергії, що накопичується за день.

     Притча «Буря»

Якось один багатій протягнув струну від одні­єї вежі свого замку до іншої, щоб вітер пере її в арфу і всі могли  чути ніжні та мелодійні зву­ки. Вітерець грав навкруг замку, але музика не народжувалася. І ось одного разу вночі почалася буря зі зливою, звідусюди лунав грім та шаленів вітер. І саме в цей час повітря наповнили чудові мелодійні звуки арфи. Тож виходить, що потрібно було діждатися бурі, щоб викликати музику!

 

Обговорення

♦    Яку роль відіграла в цій притчі буря?

♦    Які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово «буря»? (Конфлікт, біль, страх)

♦    Наведіть подібні приклади з життя, прислів’я, приказки (наприклад: Не було б щастя, так нещастя допомогло).

III. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

     Вправа «Шляхи»

Психолог пропонує дітям сісти навколо ватмана із зображеними на початку заняття шляхами і домалювати стежинки до тих учас­ників, до яких на початку заняття школярі не намалювали.

Після того як діти закінчать малювати шляхи, психолог пропонує кожному біля сво­го шляху коротко написати, чи справдилися їхні очікування від заняття, та відповісти, що сподобалося їм на тренінгу.

    Заключне слово психолога

Учасникам демонструють розбиту склянку, їм потрібно поміркувати, як зміниться те, що сталося. «Розбита склянка» — це щось таке, що нас засмучує, нічого ми змінити не можемо.

Після обговорення потрібно зробити ви­сновок, що у світі є багато речей, які ти не­спроможний змінити, однак можна змінити ставлення до них.

ЛІТЕРАТУРА

1.   Соціальний педагог. Всеукраїнська газета для со­ціальних педагогів та соціальних працівників. — 2011.— № 9.

2.   Психологічні тренінги в школі / Упоряд. Т. Шапо- вал. — К.: Шк. світ, 2006

 
 
 
 
 

 

 

 
 
ОДИН ДЕНЬ – БЕЗ НОТАЦІЙ
(поради батькам)
 
1.     Будіть дитину спокійно; коли вона прокинеться, мусить побачити вашу усмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте зранку, не смикайте по дрібницях, не дорікайте за помилки і через необачність, навіть якщо "вчора попереджали ".
2.     Не квапте, вміння розрахувати час – ваше завдання, і якщо це вам погано вдається, то провини дитини в цьому немає.
3.     Не виряджайте дитину до школи без сніданку, їй потрібно багато попрацювати.
4.     Не прощайтесь, попереджаючи та наставляючи: "Дивись, не пустуй", "Поводь себе добре", "Щоб сьогодні не було поганих оцінок" т.п. Побажайте успіху, знайдіть декілька ласкавих слів. У дитини попереду важкий день.
5.     Забудьте фразу "Що ти сьогодні одержав?" Зустрічайте дитину після школи спокійно, не обрушуйте на неї тисячу питань, дайте розслабитись (пригадайте, як ви самі почуваєтесь після важкого робочого дня, багатогодинного спілкування з людьми). Якщо ж дитина занадто збуджена, якщо бажає поділитися чимось, не відмахуйтесь, не відкладайте на потім, вислухайте, це не забере багато часу.
6.     Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді і розповість усе сама.
7.     Вислухайте зауваження вчителя, не поспішайте влаштовувати допит і постарайтеся, щоб ваша розмова з учителем відбувалася без дитини.
8.     Після школи не поспішайте посадити виконувати уроки, необхідно 2-3 години відпочинку (а в першому класі добре було б години півтори поспати ) для відновлення сил. Найоптимальніший час для приготування уроків від 15до 17 год. Заняття вечорами некорисні, завтра прийдеться все починати спочатку.
9.     Не примушуйте виконувати всі уроки за раз, після 15-20 хв. занять необхідні 10-15 хвилинні "перерви".
10. У спілкуванні з дитиною намагайтесь уникати умов: "Якщо ти зробиш, то..." Інколи умови стають нездійсненними і не залежать від дитини, і ви можете опинитися в дуже складній ситуації.
11. Під час приготування уроків не сидіть "над душею", дайте можливість працювати самій, але якщо ж потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка ("не хвилюйся все вийде", "давай розберемося разом", "я тобі допоможу"), похвала (навіть якщо не дуже виходить) необхідні. Не акцентуйте увагу на оцінках.
12. Знайдіть (постарайтеся знайти) протягом дня хоча б півгодини, коли ви будете належати тільки дитині, не відволікаючись на домашні справи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. В цей момент найважливіше справи дитини, радості, невдачі, турботи.
13. Віднайдіть єдину тактику спілкування усіх дорослих у сім'ї з дитиною, свої суперечності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без неї. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учителем, лікарем, психологом, не вважайте зайвою літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
14. Будьте уважними до скарг дитини на головний біль, втому, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, складності навчання.
15. Запам'ятайте, що навіть "зовсім великі" діти (ми часто говоримо "Ти вже великий" 7 – 8 – річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку і ласкавий дотик. Це все заспокоює їх, допомагає зняти напругу, яка накопичувалась за день, і спокійно заснути. Намагайтесь не згадувати перед сном неприємностей, не з'ясовувати стосунки, не обговорювати контрольну роботу, що буде завтра.
 
Завтра новий день, і ми повинні зробити все можливе, щоб він був спокійним, добрим і радісним.
 
Як правильно організувати робочий день першокласника?
Дитина пішла в перший клас. Це радісна і хвилююча подія, але водночас і додаткові труднощі. Відбувається зміна провідних видів діяльності. Нові обов'язки потребують від дитини зібраності, витрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо до найдрібніших деталей продумати розпорядок дня школяра.
На те, що розпорядку дня дотримуватися необхідно, вказують психологи, лікарі, адже це важливий засіб збереження нормальної працездатності учня. Розпорядок дня багато в чому залежить від індивідуальних особливостей дитини, умов життя.
Розгляньмо робочий день першокласника.
Орієнтовний розпорядок дня для учнів початкових класів
06.45—7.00 — пробудження, підйом, ранкова гімнастика, водні процедури, ранковий туалет, прибирання ліжка;
7.00-7.20 — сніданок;
7.20-7.35 - одягання
7.35—7.55 — дорога до школи;
8.00—12.00 —заняття у школі;
12.3 0—13.00 — повернення зі школи;
13.0 -13.30-обід;
13.30-15.00 -->
Форма входу
Хмаринка тегів
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Архів записів
Посилання

Copyright MyCorp © 2017